Під час початкового навчання пілоти дізнаються, як різні входи контролю польоту впливають на літак. Після досягнення достатнього рівня компетентності пілот готовий застосувати цю навичку і підтримувати літак не тільки при правильному положенні і потужності, але і вздовж відповідного курсу відносно об’єктів на землі. Ця навичка є основою для моделей руху, зйомки, фотографування, огляду визначних пам’яток, застосування в повітрі (випилювання посівів) та різних інших профілів польоту, які вимагають конкретних траєкторій польоту, які посилаються на точки на поверхні.

Наземні опорні маневри є основними маневрами польоту, які поєднують чотири основи (прямо- та рівні, повороти, підйоми та спуски) у набір інтегрованих навичок, які пілот використовує у повсякденній діяльності. Від кожного зльоту до кожної посадки пілот використовує ці навички, щоб керувати літаком. Тому пілоту необхідно розробити належну координацію, час і увагу, щоб точно та безпечно маневрувати літаком з урахуванням необхідних установок і наземних посилань.

Пілот повинен бути представлений його інструктором для наземних опорних маневрів, як тільки пілот покаже знання чотирьох основ. Наземні опорні маневри закликають до маніпуляції з керуванням польотом з використанням необхідних контрольних тисків, щоб вплинути на положення та положення літака, використовуючи зовнішній природний горизонт і наземні посилання з короткими періодами сканування польотних приладів.